- каракатиця
- -і; зоол.карака́тица
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
каракатиця — і, ж. 1) Морський головоногий молюск, що має короткі щупальця й чорнильний мішок із фарбувальною речовиною – сепією. 2) перен., зневажл. Про незграбну, неоковирну, коротконогу чи кривоногу людину … Український тлумачний словник
каракатиця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сепія — ї, ж. 1) Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2) Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. 3) Малюнок, виконаний такою фарбою. 4) Фотографія коричневого тону … Український тлумачний словник
сепія — (морський головоногий молюск), каракатиця … Словник синонімів української мови